З 1970 року український Хмільник стає відомим курортним містом, куди щороку приїжджають лікуватися понад 70 тисяч осіб. Це було пов’язано з відкриттям поблизу міста родовищ мінеральних вод. З Києва до м. Хмільник у 1934 році приїхала гідрогеологічна експедиція з метою відшукати питну воду. Але здобута в центрі міста на глибині 65 м вода була несмачною, жорсткою і солонуватою.

Джерело привернуло увагу вчених українського науково-дослідного інституту курортології та фізіотерапії і інституту геології Академії наук України. Шляхом ретельних досліджень у здобутій рідині були знайдені еманації радію (радон), вільна вуглекислота, азот, кальцій, натрій, калій, магній, марганець, залізо, гідрокарбонати, хлор, сульфати, йод, бром, сліди кобальту, аміак, смолисті речовини тощо. За складом воду віднесли до радонової, вуглекислої, гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-натрієвої мінеральної води з високим вмістом марганцю, що являє собою високу бальнеологічну цінність. З часом вчені розробили перші показання для лікування радоновою водою. Відкрилася перша невелика водолікарня.

На жаль, під час війни вона була пограбована і знищена. Своє друге народження вона пережила вже 22 вересня 1944 року, коли відкрилася обласна фізіотерапевтична лікарня, що стала попередницею санаторію «Поділля», відкритого у 1973 році.