Витягування хребта або тракційна терапія полягає в розтяжці еластичних тканин і суглобів хребетного стовпа. Тракції забезпечуються за рахунок використання власної ваги пацієнта або додаткових вантажів. Такі процедури чинять не лише механічний вплив на хребетно-рухові сегменти. Вони покращують взаємодію міжхребцевих суглобів, розслабляють м’язи, збільшують об’єм рухів і функціональну рухливість хребта.

Крім того, тракції викликають активізацію метаболічних процесів у всьому організмі, нормалізують кровообіг і забезпечують декомпресію нервово-судинних утворень. Як показала практика, підводне витягування хребта дає надзвичайно високий терапевтичний ефект порівняно з іншими методами фізіотерапії. Водночас тракції вважаються малонавантажувальними процедурами і можуть призначатися багатьом пацієнтам.

Тракції виконуються за двома основними методиками — горизонтальною та вертикальною.

При горизонтальному витягуванні пацієнт лягає на щит, на його грудях фіксується лямка, до якої за допомогою троса приєднується вантаж. Він підвішується за ножним краєм ванни, забезпечуючи навантаження на хребет. Спочатку його вага збільшується, а до кінця процедури поступово знижується. Оптимальною вважається маса, при якій знімається больовий синдром. Після тракції пацієнт надягає корсет, який необхідно носити кілька годин для закріплення ефекту. При вертикальному витягуванні хребта пацієнт знаходиться в похилому або напівлежачому положенні, а процедура нерідко здійснюється за рахунок ваги його власного тіла. Вертикальний метод вважається більш м’яким для організму.

Підводні тракції поєднують у собі витягування хребетного стовпа з впливом на організм теплої мінеральної води. Останнє забезпечує зниження тонусу поперечносмугастої мускулатури, завдяки чому розширюються міжхребцеві отвори і збільшуються відстані між хребцями. Крім того, усувається спазм судин і покращується кровопостачання хребта, що посилює ефект від основного фактора лікування. Це особливо важливо, якщо метою витягувань є зменшення стоншення міжхребцевих дисків та терапія радикулітів.

Тракційна терапія спрямована на лікування захворювань опорно-рухового апарату, передусім хребта. Крім того, з її допомогою усуваються контрактури, деформації, зміщення суглобових поверхонь і кісткових уламків. Показаннями для тракцій є грижі міжхребцевих дисків, різні синдроми остеохондрозу попереково-крижового відділу хребетного стовпа, люмбалгії, статико-динамічні порушення об’єму рухів. Підводне витягування хребта застосовується при встановленні цілого ряду діагнозів:

• деформуючий спондильоз
• сколіоз
• кіфосколіоз
• корінцева декомпресія
• сплощення поперекового лордозу
• хвороба Бєхтєрєва
• компресійні радикулопатії та ін.

Крім того, тракції призначаються для зняття больового синдрому в хребті, при міжреберній невралгії, вегетосудинній дистонії за гіпотонічним типом, судомах, а також з профілактичною метою тим, хто займається важкою фізичною працею або навпаки має сидячу роботу.